Французька мова в історії Росії

20.10.2012 Цікаве

Французьку мову називають мовою любові і романтики, вона по праву вважається однією з найкрасивіших мов на планеті: вірші та пісні французькою звучать чарівно. Французька мова — мова культури: перший переклад на французьку був виконаний ще в XII столітті, а значення французьких діячів мистецтв переоцінити неможливо. Французька мова — мова дипломатії: одна з діючих мов ООН, ЮНЕСКО, Міжнародного олімпійського комітету та інших організацій. Французькою мовою говорять у 29 країнах світу більше 270 мільйонів чоловік. Росія — багатонаціональна країна, але ні вчора, ні сьогодні в ній не було і немає громади, яка говорила б французькою мовою або його діалекті. І в той же час популярність французької у Росії була і залишається колосальною, хоча для повсякденного життя переклад з французької не потрібен. Зацікавленість французькою мовою на території сучасної Російської Федерації виникла у XVII столітті, під час правління Петра I. До кінця XVI століття в Європі вже був виконаний переклад на французьку великої кількості книг утилітарно-прикладного та філософського характеру, а також майже всі твори давньогрецьких авторів, Петрарки та Боккаччо. Створивши «вікно у Європу», Петро I відкрив двері для взаємодії культур, розвитку і становлення російської мови в тому вигляді, в якому віна існує на сьогоднішній день. У середині XVIII сторіччя французька мова отримала широке розповсюдження серед російського освіченого дворянства. Переклади кращих творів французьких авторів сприяли розвитку національної російської мови і літератури, а переклад з французької творів великих філософів мав величезний вплив на формування передової суспільної думки. Під впливом ідей Просвітництва різко зріс інтерес до книги, а вільне спілкування  французькою мовою стало ознакою доброї освіти. Найвищої популярності, поширення і значимості французької мови було досягнуто в кінці XVIII — середині XIX століття. В цей час рівень знання мови був такий високий, що переклад з французької часто був не потрібний: більшість представників аристократії, що отримали «сучасну» освіту вільно читали оригінальну літературу. У творах того часу (найбільш значимим, напевно, залишається «Війна і мир» Л. М. Толстого) розповідь часто йшла паралельно двома мовами: російською і французькою. На початку XIX сторіччя в Москві і Санкт-Петербурзі були організовані перші французькі культурні центри. Влаштовуючи курси французької мови та країнознавства, навчаючи охочих перекладу з французької та на французьку, представники Франції, тим самим, активно пропагували свою мову і культурні традиції. До 1960 року відносини Франції і Радянського Союзу значно покращилися, після того як стався обмін візитами глав Радянського Союзу і Франції: Микити Хрущова і Шарля де Голля. Дружні стосунки між двома державами були скріплені декларацією, в якій проголошувалося прагнення СРСР встановити «атмосферу розрядки» між Сходом і Заходом, намір проводити регулярні політичні консультації і зміцнювати культурні зв’язки. У 1979 році в Москві між урядом СРСР і урядом французької республіки було укладено угоду про вивчення російської та французької мов. Вважаючи, що знання російської та французької мов є найважливішим елементом співпраці, і усвідомлюючи необхідність покращувати знання мов, договірні сторони прийняли рішення заохочувати вивчення і поширення мови однієї країни в іншій як у навчальних закладах, так і серед широких верств населення. Звичайно, ще один спалах інтересу до французької мови стався в 90-х роках XX сторіччя — до оригінальної літератури і до перекладів з французької мови. Зараз в Росії все більше людей обирають французьку в якості другої іноземної мови. ЇЇ вчать не тільки за необхідності (у зв’язку з розвитком торгових відносин між країнами, різко зріс попит на професійний переклад з французької серед представників великого та середнього бізнесу), але і просто з інтересу. На сьогодні на території Російської Федерації діють кілька французьких культурних центрів, випускається журнал, газета, регулярно влаштовуються семінари, проводяться вистави та читання для прихильників французької мови.